вторник, 24 апреля 2018 г.

Марина Цветаева

Сама виновата – в том, что жизнь оказалось "прособаченой", – таков вердикт статьи о Марине Цветаевой "Нецелованный крест", написанной Мариной Духаниной ("Новый Мир" 2005,N3). Причина – Цветаеву родители в детстве недолюбили, недовоспитали, не донесли ей в правильных пропорцих жизненную мудрость. Врезультате чего и она – не сумела научиться любить и понимать людей, разбираться в жизни.

Как будто бы все правильно. Если выложить в ряд противоречивые поступки Цветаевой и некоторые ее слова – то картина будет именно такова. Но это – в том случае, если выпустить из виду ее глубинные мотивы. А я убеждена – жизнь и творчество М. Цветаевой, её многообразные и парадоксальные, противоречащие одни другим высказывания в письменных источниках – нуждаются в комплексном экзистенциальном прочтении, то есть прочтении не в букве, а в духе. Такое прочтение я попыталась предпринять в своей статье "Четвертое измерение Марины Цветаевой". Я исходила не из документальных фактов её биографии, а из вчувствования-проникновения в её личную мифологию, в тот мифологизированный образ собственной личности, который она создает сама, вжившись в который, можно увидеть драму и трагедию отпавшего от подлинного Бытия (Бытия в Боге) cовременного человечества. Эту драму современной цивилизации западного типа хорошо осознавали первые евразийцы (Н.С.Трубецкой, П.Н.Савицкий, П.П.Сувчинский, Г.В.Флоровским, Д. П. Святополк-Мирский), в рядах которых играл видную роль и С. Эфрон.

Цветаева прекрасно понимала, например, что люди друг друга любить не умеют, потому что они выпали из сферы подлинного Бытия, подменив бытие бытом (ненаполненным, бессмысленным, лишенным внутреннего душевного развития-роста, лишенным любви существованием). Ее автобиографическая проза о детстве – а это в такого рода исследованиях обычно выпускается из внимания – транслирует нам не только живое чувство недолюбленности со стороны семьи к конкретному ребенку Мусе Цветаевой, но и – живое ощущение недолюбленности в ЦЕЛОМ МИРЕ, где каждый из нас пребывает сиротой, которого родители (предшествующие поколения) – не долюбили, не доучили, не довоплотили... И ВСЕ теперь – обречены на страдания, на УСИЛИЕ довоплотиться и стать, наконец, Человеком ( обрести жизнь во Христе). "Любить – видеть человека таким, каким его задумал Бог и не осуществили родители", – так формулировала М. Цветаева свое кредо любви.

Где автор статьи"Нецелованный крест" видит духовно-душевное благополучие и любовь в семьях? Семья – это структура, где по идее должна быть сконцентрированна пульсация бытия как нигде. Но где – это противопоставляемое царящим в семье Цветаевых-Мейн неправильным, недушевным, умозрительным, неродственным каким-то связям и отношениям – счастье "обычной" семьи? Ведь даже в христианской семье людям надо очень постараться, чтобы обрести подлинно есчастье, заключающееся в служении ближним.

Поэтому те, кто ОСУЖДАЮТ Цветаеву, похоже, не видят того бедственного положения, в котором находится общество, мир, а может быть - и они сами.


А надо бы не осудить, а – ПОЖАЛЕТЬ мать М. Цветаевой М. А. Мейн, на долю которой выпала эгоистичная любовь собственного отца, пожалеть маленькую Мусю Цветаеву, на которую у недолюбленной родителями матери не хватило душевного тепла, пожалеть бедную Ирину, на которую не хватило тепла у Марины, когда та стала матерью... Цветаева правдиво, безжалостно к самой себе фиксирует, констатирует в Записных Книжках собственную бездушность, черствость, низость по отношении к умершей от недостатка человеческой, а ГЛАВНОЕ - материнской любви и заботы, – дочери. И в этой констатации проявляется не только ее человеческое несовершенство, как думают многие, отшатывающиеся, отворачивающиеся от нее читатели, как отворачиваются в повести А. Камю "Посторонний" от главного героя добропорядочные граждане за то, что он не плакал на похоронах матери... В этом умении вглядеться в свою натуру и обнаружить, что человек – это НИЧТО, глина, комок биологических инстинктов и эгоистических желаний - и отвергнуть НИЧТО в себе и других, отвергнуть внешне лакированный, благопристойный, а на деле уродливый быт и бороться, мучиться, искать – более совершенной, бытийной, живой, непритворной жизни - в этом умении проявляется ВЫСОТА Цветаевой как личности. Не каждому она доступна...

Творчество и жизнь Цветаевой с ее трагедийным накалом – это ПЛАЧ человека по подлинной, высшей Жизни. Плюс – мучительное неумение выбраться на дорогу Вверх, к вертикальной, осененной Св. Духом духовности, – собственными силами.

Причем, с этой Дороги ее подчас сбивали те же качества, что поставили ее на высокий Путь противостояния логике Князя мира сего, по которой живет "обычный" мир – собственные горячность и максимализм. Ариадна Эфрон писала о матери:

"Удивительно, что M. Ц., бывшая в непрерывном движении и росте, требовала от человеческих отношений абсолютной стабильности – на недосягаемой для них высоте. 
Эти Эвересты чувств (всегда Эвересты по выси, Этны и Везувии по накалу) людям недоступны; можно вскарабкаться лишь раз, и сейчас же обратно, в долину. 
Воздух ЕЁ чувств был и раскалён и разрежён, она не понимала,что дышать им нельзя – только раз хлебнуть! 
Её ДВИЖЕНИЕ (во всём, в творчестве, да и просто в жизни дней) всегда было ВОСХОЖДЕНИЕМ; движения же с вершин (чувств, талантов и т. д.) – ВНИЗ, столь свойственного людям, она НЕ ПОНИМАЛА; всех обитателей долин ощущала альпинистами. Не понимала человеческого утомления от высот; у людей от неё делалась ГОРНАЯ БОЛЕЗНЬ".

На языке православия такой подход к людям именуют гордыней, прельщением.

Наверное, так оно и было.

Но судить об этом могут только те, кто сами – не горды.

А так как в адрес Марины Цветаевой из уст многих людей звучит во многом, а точнее, В ЧЕМ-ТО, справедливая критика, но сердца их при этом распаляются и ожесточаются, то судей,практически, нет.

– Послушайте! – Еще меня любите За то, что я умру.(М.Ц.)

вторник, 20 марта 2018 г.

ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНІСТЬ: БОРЕМОСЯ ЧИ ПІДДАЄМОСЯ?



 Сьогодні наша реальність така: дитина сидить з ноутбуком на підлозі, жадібно намагається пройти онлайн-гру і збити нарешті настирливий корабель противника! На вітання він відповідає кивком голови, недбалим махом руки і швидкою відповіддю «мама-не-заважай-мені-я-дуже-зайнятий!». Все, що залишається робити батькам — задуматися, спробувати змінити ситуацію і безнадійно зайти в глухий кут.
   Якщо вашому «Інтернет-шпигунові» від 11 — 17 років, і він тривалий час (більше 2-х годин дня) сидить біля комп’ютера, тоді вам варто уважніше ознайомитися як з фізичними, так і психологічними симптомами Інтернет-залежності.
Фізичні симптоми визначити більш реально, ніж психологічні. У зв’язку з цим ми перераховуємо найбільш поширені:
— біль у зап’ястях
— сухість в очах
— порушення сну
— головний біль
— біль у спині
— нерегулярне харчування
— порушення сну
Наявність декількох характеристик у вашої дитини вже говорить про те, що він проводить необмежений час за ноутбуком. Щоб зберегти здоров’я вашого чада, потрібно діяти і шукати альтернативу!
Шукаємо виходи з ситуації, що склалася:
— Обмежте час користування Інтернетом до 30 хвилин на день. Натомість купіть квитки в кіно для дитини та її друзів. Повірте, всі будуть тільки щасливі!
— Використовуйте час, проведений в Інтернеті з користю. Наприклад: попросіть дитину пограти в суперцікаву гру завтра, а сьогодні подивитися онлайн-трансляцію з Парижу. Познайомте його з Ейфелевою вежею, Тріумфальною аркою і Лувром.
— Не лінуйтеся, не здавайтеся і будьте хитрими. Попросіть про допомогу: наприклад, вам дуже потрібно дізнатися ім’я кота з твору Булгакова «Майстер і Маргарита». Проінструктуйте, підкажіть, що спочатку потрібно зайти в пошукову систему, далі ввести ім’я твору і почати пошуки. Діти люблять допомагати і відчувати те, що вони потрібні.
Ваше основне завдання: не лякати дитину Інтернет-залежністю, а шукати альтернативні рішення. Впевнені, що у вас все вийде. Головне — не здаватися і не піддаватися!

ДЕСЯТЬ ФАКТІВ ДЛЯ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ


 Інтернет може бути прекрасним місцем як для навчання, так і для відпочинку і спілкування з друзями. Але, як і весь реальний світ, Мережа теж може бути небезпечна. Перед тим як дозволити дітям виходити в інтернет самостійно, слід встановити ряд правил, c якими повинен погодитися і ваша дитина.    Якщо ви не впевнені, з чого почати, ось кілька рекомендацій, як зробити відвідування інтернету для дітей повністю безпечним.
1. Заохочуйте дітей ділитися з вами їх досвідом в інтернеті. Відвідуйте Мережу разом з дітьми.
2. Навчіть дітей довіряти інтуїції. Якщо їх в інтернеті що-небудь турбує, їм слід повідомити про це вам.
3. Якщо діти спілкуються в чатах, використовують програми миттєвого обміну повідомленнями, грають або займаються чимось іншим, що вимагають реєстраційного імені, допоможіть дитині його вибрати і переконайтеся, що воно не містить ніякої особистої інформації.
4. Наполягайте на тому, щоб діти ніколи не видавали своєї адреси, номера телефону або іншої особистої інформації; наприклад, місця навчання або улюбленого місця для прогулянки.
5. Поясніть дітям, що різниця між правильним і неправильним однакова: як в і інтернеті, так і в реальному житті.
6. Навчіть дітей поважати інших в інтернеті. Переконайтеся, що вони знають про те, що правила гарної поведінки діють скрізь - навіть у віртуальному світі.
7. Наполягайте, щоб діти поважали власність інших в інтернеті. Поясніть, що незаконне копіювання чужої роботи - музики, комп'ютерних ігор та інших програм - є крадіжкою.
8. Скажіть дітям, що їм ніколи не слід зустрічатися з друзями з інтернету. Поясніть, що ці люди можуть виявитися зовсім не тими, за кого себе видають.
9. Скажіть дітям, що не все, що вони читають або бачать в інтернеті, - правда. Привчіть їх запитувати вас, якщо вони не впевнені.
10. Контролюйте діяльність дітей в інтернеті за допомогою сучасних програм. Вони допоможуть відфільтрувати шкідливий вміст, з'ясувати, які сайти відвідує дитина і що він робить на них.
                               Безпечне використання Інтернету дітьми різного віку
До 7 років
Гарні звички у дітей виробляються вже під час перших відвідуваннь Інтернету. А оскільки діти дошкільного віку намагаються дотримуватись встановлених батьками правил, то це не лише впливає на їх виховання, а й сприяє розвитку користувацьких навичок.
Діти віком до 7 років не завжди можуть розуміти розміщену в Інтернеті інформацію, зокрема відрізняти корисну інформацію від некорисної, наприклад, фактичний вміст від реклами. Батьки повинні допомагати своїм дітям знаходити підходящий матеріал. Діти часто не бачать різниці між використанням Інтернету або ігор та створенням малюнків на комп'ютері.
Батькам потрібно встановити правила використання комп'ютера дітьми віком до 7 років.
Час, проведений за комп'ютером, має бути обмеженим, щоб не шкодити здоров’ю.
Комп'ютер має стояти у кімнаті, якою користуються всі члени сім’ї, наприклад у вітальні. Бажано, щоб біля дошкільнят під час використання ними Інтернету знаходився хтось із дорослих.
Доступ дітей дошкільного віку до Інтернету повинен бути обмеженим знайомими сайтами, що заздалегідь визначені батьками. Більш досвідчені діти можуть шукати знайомі сайти за допомогою меню «Вибране» у веб-браузері.
Найбезпечнішим рішенням є створення для дитини персонального операційного середовища, де доступ до Інтернету обмежено лише визначеними сайтами. 
Від 7 до 9 років
Діти молодшого шкільного віку використовують Інтернет не лише вдома, а й у друзів та у школі. Батьки мають виробити відповідні правила щодо використання Інтернету їхніми дітьми. Діти віком від 7 до 9 років вже можуть розуміти побачене. Однак вони не вміють користуватися матеріалом, який пропонує Інтернет, зокрема матеріалом (зображеннями, текстами або звуками), який не відповідає їхнім віковим особливостям. Розповіді про це та пояснення різних речей, з якими діти можуть зіштовхнутися в Інтернеті, допоможуть їм стати відповідальними і спроможними працювати самостійно і безпечно в онлайні. Щоб допомогти своїм дітям, батьки можуть поділитися власними думками та досвідом щодо використання Інтернету.
Діти у віці від 7 до 9 років ще потребують нагляду та контролю з боку батьків під час використання Інтернету. Батькам потрібно виробити правила щодо використання Інтернету їхніми дітьми, а потім коригувати їх у міру дорослішання дітей.
Вдома використовувати Інтернет варто все ще у присутності батьків. Це гарантує, що вони будуть поруч з дітьми у будь-якій проблемній ситуації.
Якщо комп'ютер стоїть у загальній кімнаті, використання Інтернету стає частиною повсякденного життя сім’ї.
Дитина може ще не бути спроможною самостійно визначити надійність веб-сайту, тому вона повинна завжди звертатися за дозволом батьків, перш ніж розмістити особисту інформацію в Інтернеті.
Чат-кімнати та інші види публічного онлайнового спілкування можуть бути все ще непідходящими для дитини. Адреса електронної пошти, використовувана у цьому віці, має бути спільною сімейною адресою електронної пошти.
Створення облікового запису для дитини з обмеженими користувацькими правами допомагає їй навчитися використовувати комп'ютер самостійно.
Програми фільтрування також можуть запобігти доступу до непідходящих сайтів, але батьки все ще повинні контролювати дітей під час користування ними Інтернетом.
Від 10 до 12 років
Школярі, можливо, вже знають, як використовувати Інтернет у різних цілях. Батьки можуть підтримати свою дитину, ознайомившись із сайтами, якими користуються їхні діти відома, дізнатися про їхнє хобі або інші інтереси, пов’язані з мережею. Дорослі можуть також використовувати Інтернет для планування певних подій, які стосуються всієї сім’ї. Це дає змогу батькам і дітям обговорювати сайти, які є надійними і заслуговують на довіру, а також де можна знайти достовірну та якісну інформацію. Щоб дізнатися, як перевірити веб-сайт, скористайтеся порадами, що містяться за адресою http://www.demos-internet.ru/services.ssl.description.html.
Діти у віці від 10 до 12 років все ще потребують контролю з боку батьків, а також мають дотримуватись правил використання Інтернету. Однак деякі діти можуть порушувати правила й уникати нагляду батьків, якщо вони вважатимуть, що їх занадто обмежують або не задовольняють їхні потреби.
 Батьки мають домовитись із дітьми про те, що їм дозволено робити в Інтернеті, а що - ні. Приклади: відповідальність відправника повідомлення, завантаження файлів і авторські права, встановлення програм.
Узгодьте з дітьми, яку особисту інформацію вони можуть розміщувати в Інтернеті, а також розкажіть їм про ризики, пов'язані з розкриттям такої інформації.
Діти вже зацікавлені у використанні чатів або IRC, тому батьки повинні розповідати їм про безпечне спілкування, а також слідкувати за тим, як їхня дитина спілкується в онлайні.
Багато дітей є цікавими і допитливими, тому батьки такім дітям особливо мають наголосити на потребі безпечного й обережного використання Інтернету.
Необхідно регулярно оновлювати засоби безпеки комп’ютера.
Від 13 до 15 років

Для дітей у цьому віці Інтернет стає частиною їхнього життя. Вони знайомляться з новими людьми і проводять чимало часу в онлайні, шукають необхідну інформацію, яка має відношення до їхньої шкільної роботи або відповідає їхнім інтересам. Завдяки більш високому рівню грамотності це відкриває багато можливостей використання Інтернету. Іноді батькам важко дізнатися про те, що роблять їхні діти в онлайні. У цьому віці діти також йдуть на ризик і випробовують свої можливості — технічні обмеження і заборони можуть не бути ефективним шляхом підвищення безпеки в онлайні.
13-15-річні діти можуть тримати у секреті те, що вони роблять в Інтернеті, особливо якщо батьки раніше не цікавилися, як їхня дитина використовує мережу. Тому важливим є відкрите спілкування і зацікавленість батьків у тому, що робить дитина в Інтернеті.
Діти у віці від 13 до 15 років, як і раніше, повинні дотримуватися встановлених правил використання Інтернету.
Деякі підлітки все ще не можуть оцінювати деякі речі й потребують поради дорослої людини, наприклад, у таких питаннях, як розміщення особистих даних в онлайні.
Питання етики і відповідальність користувача Інтернету є більш важливими темами для розмови. Наприклад, незаконні завантаження, етикет у мережі та авторські права. Діти мають нести відповідальність за те, що вони публікують в онлайні, включаючи їхню особисту інформацію або інформацію, яка може бути незаконною.
Батьки повинні проявляти до «онлайнових друзів» дитини інтерес. Також їм варто знати, хто та людина, з якою їхня дитина познайомилася в онлайні та збирається зустрітися.
Батькам слід уникати занадто емоційних реакцій, навіть якщо вони дізнаються про те, що трапилося щось «неприємне», коли їхня дитина була в онлайні. Батьки все ще можуть скеровувати дитину до відповідного вмісту. Наприклад, існують гарні доступні онлайнові ресурси про сексуальність та здоров'я, призначені для молодіжної аудиторії. Молодь має бути упевнена в тому, що вони можуть поговорити з батьками про будь-що, що примушує їх почувати себе незручно в онлайні.
 Правила безпеки в Інтернеті для дітей
 

1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи, свої паролі.

2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.

3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

4. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

5. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

6. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.

7. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

8. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.



БАТЬКАМ

5 ПРОСТИХ ПРАВИЛ ОНЛАЙН-БЕЗПЕКИ:


1.     Підвищуйте власну комп'ютерну та інтернет-обізнаність.
Щоб убезпечити свою дитину у Мережі Ви маєте знати про інтернет, принаймні, не менше за неї.
2.     Станьте для дитини порадником. Опановуйте інтернет разом.
Повідомте дитині, що вона може звернутися до Вас у будь-якій ситуації. Якщо в інтернеті (у повідомленні електронної пошти, на сайті, форумі, чаті) щось не зрозуміло, хвилює або загрожує, дитина завжди має звертатися по допомогу до Вас.
Інформація та послуги в інтернеті не завжди безпечні, тому перш ніж завантажувати, копіювати чи встановлювати будь-що з інтернету, дитина має порадитися з Вами. Навчіть перевіряти інформацію з Мережі за допомогою додаткових запитів і звернення до перевірених джерел.
3.     Станьте для своєї дитини другом у соціальних мережах, або попросіть близьких знайомих зробити це.
Якщо Ваша дитина не бажає підтверджувати дружбу з Вами, попросіть Ваших друзів молодшого віку подружитися з нею у соціальних мережах. Ви завжди маєте знати, чим займається та з ким спілкується Ваша дитина у Мережі.
4.     Встановіть на мобільному телефоні своєї дитини безкоштовну соціальну послугу «Батьківський контроль». Регулярно оновлюйте антивірус.
5.     Створіть територію безпечного інтернету. Використовуйте поновлюваний перелік безпечних для дитини сайтів.
Запропонуйте дітям пізнавальні, цікаві та захоплюючі інтернет-ресурси. Щоб захистити дітей від ризиків віртуального світу,використовуйте поновлюваний список рекомендованих сайтів для дітей.





Мої домашні тварини

За своє життя я мала велику кількість домашніх улюбленців. У мене жили котики, і рибки, і хом`яки також був папуга. Я давно мріяла про домашнього улюбленця. І ось на навий рік нам з сестрою подарували кролика. Неможливо описати скільки щастя я отримала завдяки такому подарунку. Ми весь час проводимо разом. Я сама купую їй корм і годую її. В неї гарна біла шерсть з коричневими плямами шерсть, тому я постійно його розчісую спеціальним гребінцем.


четверг, 16 марта 2017 г.

Кожна людина стоїть на порозі вибору життєвого шляху. Від цього вибору залежить, чи буде щасливий чоловік. Яку професію обрати? Чим займатися?

Багато хто з нас вибирає найпопулярніші і престижні професії. Однією з таких, на мій погляд, є професія юриста.

На мою думку, першочергова задача юриста - збереження закону і правопорядку.

В порівнянні з іншими професіями саме професія юриста являється дуже відповідальною, шанованою та почесною, в той же час юристом бути дуже тяжко.

Саме від працівників юридичної галузі залежить бездоганне виконання законів, а, отже, існування і правове функціонування держави.

Кожен хто хоче стати юристом, має бути готовим допомагати людям, правильно і своєчасно реагувати на потреби суспільства. Юрист повинен володіти методиками і прийомами роботи з мінливим законодавством, великою кількістю документацієї, слідкувати за публікаціями нових законів.

Юрист повинен не тільки допомагати людям юридичними порадами, а й знати виходи з певних ситуацій і обставин, що склалися.

Юриспруденція - одна з тих наук, яку вивчають протягом усього життя. Оскільки законодавство постійно змінюється і доповнюється, юрист повинен вміти швидко знаходити і запам'ятовувати нюанси правових норм, щоб вміти оперувати отриманими знаннями. Головне - мати до цього справжнє покликання і бути, готовим до довгої і наполегливої праці.

четверг, 23 февраля 2017 г.

Професія юриста на сьогоднішній день є однією з найпопулярніших та найважливіших, адже урегулювання життєвих відносин посідає значне місце у становленні людського суспільства. Юри́ст (правник) — фізична особа, яка має професійні правові знання у галузі юридичних наук, законодавства й практики його застосування. Права людини є складним багатовимірним явищем. Вони визначають ступінь свободи особистості та її відносини із суспільством, державою, іншими людьми, дозволяють гармонізувати ці відносини. Процес формування уявлень про права людини має багатовікову історію. Змінювалась людина, змінювались її погляди на себе й на свої права. Людство на кожному історичному етапі розглядало права людини, зважаючи на набутий досвід і конкретні історичні обставини. Уся історія розвитку людського суспільства – це історія боротьби за створення кращих умов для існування людини, за визнання та забезпечення безперешкодної реалізації її прав і свобод. Професія юриста зародилася доволі давно, ще у Стародавньому Римі, першими юристами була колегія понтифіків, цих людей спочатку було не багато, але їм вдалося закласти основи регулювання суспільного життя, від яких і пішло все те, що ми зараз маємо. Зараз наше життя тісно пов’язане з діяльністю юристів. Ми зустрічаємо їх усюди, зокрема в судових справах, прокуратурі, нотаріальній конторі. Якщо поміркувати, то наше життя неможливе без цих спеціалістів, оскільки майже в кожній ситуації ми звертаємося до них з певних питань.